Аграрні розписки в Україні впроваджуються з 2014 року. На початках інтерес до них виявили сільгоспвиробники, які спеціалізуються на вирощуванні експортно зорієнтованих культур – пшениці, кукурудзи, соняшника, ріпаку та сої. Це цілком закономірно, оскільки попит на їхню продукцію залишався стабільно високим не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках, і це підштовхувало до активного розвитку власних господарств, до пошуку шляхів кредитування сільгоспвиробництва. Але останнім часом ситуація почала суттєво змінюватися: асортимент української сільгосппродукції на ринках розширився. Тому аграрними розписками зацікавилися й виробники інших культур, зокрема, нішевих. 

Першими з накатаної колії вийшли тернопільські аграрії.  Фермерське господарство «Гадз» з Бучацького району ще минулого року оформило аграрну розписку під виробництво яблук. Вона стала першою не лише у вітчизняній, але й у світовій практиці садівництва. А поточного року в Україні вже виписана друга «яблучна» розписка -  на Полтавщині.

2018 рік став досить продуктивним для агровиробників, які виписували розписки під заставу нішевих культур. Мешканець Кременецького району Тернопільської області Павло Бойко у січні скористався аграрною розпискою для закупівлі саджанців малини з метою її товарного вирощування на своїй присадибній ділянці розміром лише 0,14 га. Щоправда, для реалізації своїх намірів Павло Бойко обрав досить незвичну схему. В якості посередника він використав місцевий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Дари ланів».

Хоча сума позики була невеликою, для амбітного селянина, який фінансово не вирізняється серед інших і заразом прагне випробувати себе в дрібному агробізнесі, будь-які додаткові гроші мають велике значення. Особливої цінності вони набувають на стартовому етапі, коли відсутні обігові кошти, а без них бізнесову справу ніяк не запустити. Як уже доводить практика, в таких випадках початкуючим агропідприємцям на допомогу приходять аграрні розписки.

У березні були виписані перші «часникові» аграрні розписки. Одну з них оформило невелике сільське господарство з Тернопільщини в Гусятинському районі, а другу – господарство, розташоване на кордоні Вінницької та Одеської областей. Що характерно: ці «часникові» аграрні розписки знову стали першими не лише в Україні, але й у світі. Обидва господарства були прокредитовані одеською компанією «Агро-Патріот».

У квітні поточного року було зареєстровано першу аграрну розписку під заставу врожаю цукрового буряку. Її видало приватне підприємство «Дзвін» з Чортківського району Тернопільської області. Воно отримало кредит насінням від компанії «КВС-Україна».

Експерти галузі зазначають, що на певному етапі новаційні підходи до роботи з аграрними розписками демонстрували тернопільські аграрії. Значною мірою таке твердження відповідає дійсності: хоч область почала використовувати інструмент аграрних розписок лише з 2016 року, тут на сьогодні їх уже оформлено 40. Та вражає не лише така значна кількість, але й бажання місцевих сільгоспвиробників випробувати можливості аграрних розписок поза межами традиційних сільгоспкультур.

Щоправда, ініціативу тернополян останнім часом почали перехоплювати сільгоспвиробники з інших регіонів. Так, 11 травня на Херсонщині було зареєстровано першу аграрну розписку під заставу врожаю картоплі. Її виписало приватне підприємство «Александр А. Синенко», яке розташоване в Голопристанському районі.

«Картопляна» аграрна розписка видана під заставу 2,5 тис. тонн картоплі. Очікується, що стільки її буде вирощено на площі понад 100 га. Також передбачається, що аграрна розписка буде закрита в березні 2019 року після реалізації урожаю картоплі.

Власник цього приватного підприємства Олександр Синенко зазначив: «Аграрна розписка – дуже хороший інструмент. Вона добре захищає кредитора в частині фінансових ризиків. А коли кредитор достеменно знає, що його права захищені належним чином, то охочіше надає кредити. Від цього виграємо і ми, сільгоспвиробники, бо конче потребуємо поповнення обігових коштів».

Він також додав, що аграрні розписки – це додатковий інструмент фінансування, який значно розширює можливості кредитування сільгоспвиробників, бо кожен може обрати той, що йому найбільше підходить.

Фахівці визнають, що вирощування нішевих культур є перспективною справою, особливо для малоземельних сільгоспвиробників. Ці культури є високомаржинальними і забезпечують швидкий та високий прибуток. До того ж конкуренція серед їх виробників на вітчизняному ринку є наразі невисокою, це спрощує можливість закріпитися на ньому. Але чи не найбільшою проблемою для багатьох виробників є отримання кредитних ресурсів. Аграрні розписки допомагають її успішно вирішити.

Керівник Проекту IFC  «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лія Сорока зазначає: «У подальшому аграрні розписки можуть охопити й інші сектори української сільськогосподарської галузі. Зокрема, йдеться про тваринництво, особливо, про його молочний напрямок, та про свинарство. Задля цього ми спільно з партнерами зараз проводимо відповідну підготовчу роботу».

Микола Луговий,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»