З метою запобігання занесенню та поширенню відсутніх на певній території регульованих шкідливих організмів, кожна країна світу – відповідно до міжнародних угод має суверенне право регулювати ввезення рослин, рослинних продуктів й інших регульованих об’єктів.

Одним із заходів вищезазначеного регулювання передбачених Міжнародною конвенцією про захист рослин і Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів СОТ є вимога деяких країн-імпортерів щодо ввезення рослин та продуктів рослинного походження із офіційно встановлених зон, ділянок та місць виробництва вільних від регульованих шкідливих організмів.

Зокрема вимоги щодо експорту деяких рослин та продуктів рослинного походження із зон, ділянок та місць виробництва вільних від регульованих шкідливих організмів встановлюють країни ЄС, Євразійського Економічного Союзу, Індонезія, Кенія, КНР, Туреччина.

В інших випадках експорт рослин та продуктів рослинного походження до таких країн неможливий.

Процедура встановлення зон, ділянок та місць виробництва вільних від регульованих шкідливих організмів визначена Міжнародним стандартом з фіто санітарних заходів № 4 «Вимоги щодо встановлення вільних зон», Міжнародним стандартом з фіто санітарних заходів № 10 «Вимоги до встановлення вільних місць та ділянок виробництва» та національним законодавством, а саме статтею 31 Закону України «Про карантин рослин».

Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.08.2012 р. № 487.