Бджільництво

Бджільни́цтво — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджоли також використовуються для запилення багатьох видів сільськогосподарських рослин з метою підвищення врожайності.

Продукти бджільництва також використовуються в медицині, фармакології тощо.

Історія бджільництва

Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років назад в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.

На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли сприятливі природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашнім господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Бджільництво в Україні

Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

Світове виробництво меду становить 1,5 млн. тонн на рік, і на частку України припадає 5%.

В Україні наявні 2,7 млн. бджолосімей, з них у сільськогосподарських підприємствах – 59 тисяч. Розведенням бджіл і виробництвом меду займаються близько 700 тис. людей — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.

В Україні з вітчизняних порід бджіл найбільш вивченою і розповсюдженою є карпатська порода, яка набула поширення і на теренах Рівненської області.

Карпатська порода бджіл

Карпатські бджоли були відібрані на пасіках міжгірних улоговин Українських Карпат, де вологий і прохолодний клімат, бідний і переривчастий медозбір сприяли формуванню бджіл, які можуть існувати, використовуючи мінімальні можливості кормової бази, мобілізуючи усі резерви родини для збору кормів.

Чистопородні карпатські робочі бджоли мають: сірий колір тіла із сріблястим опушенням тергітів; досить довгий хоботок — 6,3-6,7 мм, який дає змогу брати нектар з квітів червоної конюшини й ефективно їх запилювати; ширину третього тергіта — 4,8 мм; довжину крила — 9,3—9,6 мм; кубітальний індекс — 2,3-2,6; дискоїдальне зміщення — не менше 80% позитивних випадків і не більше 5% негативних; вигнуту у 100% випадків форму задньої межі воскового дзеркальця 5-го стерніта; вагу при народженні 110 мг. Печатка меду переважно "суха".

Матки карпатських бджіл у період інтенсивної яйцекладки відкладають у середньому за добу 1500—3600 яєць і мають масу 230—360 мг їх колір світло-каштановий, темно-каштановий і навіть чорний.

Карпатські чистопородні трутні відзначаються коричневим, рідше — сірим опушенням спинного щитка грудей.

Відселекціонованим карпатським бджолам властиві такі особливості: миролюбність, мала рійливість, відносно висока зимостійкість і стійкість до захворювання нозематозом, відносно тривалий віковий період льотно-збиральної діяльності, широка флороміграція, здатність збирати нектар з низькою концентрацією цукрів, вилітати за кормом з малою кількістю цукру в медовому зобику, збереження родиною льотної діяльності при відборі матки, активна відбудова стільників навіть при слабкому весняному медозборі, інтенсивний розвиток бджолородин і здатність ефективно використовувати медозбір.

Висока медова продуктивність, а також сильна зимостійкість, виняткова миролюбність, мала рійливість та інші цінні ознаки карпатянок показали, що вони у нас є найкращою породою для пакетного бджільництва. Такий висновок підтверджується наростаючим попитом протягом останніх 20 років на пакети з карпатськими бджолами і особливо з пасік Закарпаття, на більшості яких бджоли найпомітніше наближаються до чистопородних.

Високу оцінку дістали відселекціоновані бджоли Вучківського типу в науковців Словаччини і Чехії при їх порівняльному випробуванні, а потім багаторічному використанні.

В результаті спільної цілеспрямованої праці вчених різних наукових закладів, спеціалістів ВО "Укрбджолопром" і пасічників відселекціоновано, випробувано і масово репродукується чимало цінних ліній і типів карпатських бджіл, що відкриває широку можливість підвищення продуктивності бджільництва держави завдяки планомірному використанню бджіл міжлінійних гібридів, родини яких виділяються підвищеною на 20 і більше відсотків продуктивністю, і заміни бджіл безсистемних помісей на чистопородних.

Дивовижний світ бджіл

Довжина щойно вилупленої личинки становить близько 1,6 мм, одноденної – 2,6 мм, дводенної – вже аж 6 мм.

Через 7-12 днів після виходу з чарунок при добрій погоді молоді бджоли вилітають на орієнтувальний обліт і звільняються від екскрементів.

До 2-х днів у молодої бджоли відсутня отрута. Вона максимально продукується між десятим і шістнадцятим днями.

У степу дальність польоту бджіл не перевищує 5 км; у місцевості, вкритій кущами або деревами – сягає інколи 13 км.

Одна бджолосім'я впродовж року з'їдає до ста кілограмів меду, 30-40 кг перги і випиває близько 30 літрів води за літній період.

Матка без бджіл може прожити лише 2-3 дні.

Поза сім'єю у кліточці з бджолами матка може жити до 2-х тижнів.

Повноцінна матка відкладає за добу від 1 до 2 тисяч яєць, а за сезон – 150-200 тисяч.

Матка на відкладання одного яйця витрачає 40-46 секунд.

Молоді матки відкладають яйця більшої маси, ніж старі.

Молода матка вилітає на спарювання через 7-10 днів після виходу із маточника.

Після спарювання матка починає відкладати яйця через 3 дні.

Личинка матки за 5 днів розвитку збільшується у три тисячі разів, а молодої бджоли – удвічі менше.

Личинка бджіл харчується протягом 6 днів. Щоденно бджоли її відвідують більше тисячі разів, а за всю личинкову стадію – десять тисяч разів!

Департамент агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації