Поради стосовно захисту саду

Для захисту садів від шкідників і хвороб потрібно в комплексі застосовувати фунгіциди, інсектициди, акарициди та біологічно активні речовини, чергуючи при обприскуваннях препарати, які належать до різних хімічних груп, щоб попередити появу резистентних до фунгіцидів рас збудників хвороб та стійких до інсектоакарицидів популяцій комах та кліщів. Слід також брати до уваги температуру повітря, відносну вологість, фенологічну фазу розвитку рослини та шкідника.

Плодові дерева

Щоб досягти високої ефективності в боротьбі з паршею та борошнистою росою, потрібно перші обприскування проводити на початку розвитку збудників хвороб до поширення їх у саду. Тому надто важливо вчасне обприскування на початку розпускання бруньок та під час відокремлення бутонів.

Перше обприскування слід проводити у фазу розвитку яблуні “зелений конус”. Доцільно застосовувати фунгіциди: хорус або медян екстра з додаванням препарату нурел-Д, які при досить низькій температурі показують високу ефективність проти попелиць, листогризучих довгоносиків та рослиноїдних кліщів. Якщо на час обприскування стоїть тепла погода, то проти шкідників можна скористатися препаратами каліпсо, актара і Бі-58 (новий). Перше обприскування яблуневого саду проти хвороб можна провести одним із мідьвмісних препаратів (чемпіон, Медян Екстра, купроксат).

Під час відокремлення бутонів проводять обприскування топсіном-М проти хвороб з додаванням моспілану проти листовійок та яблуневого пильщика.

За найновішими даними проти дорослих комах яблуневого пильщика ефективні інсектициди каліпсо і моспілан. Можливість використання цих інсектицидів в боротьбі з яблуневим пильщиком в період рожевого бутону є кроком вперед в напрямку реалізації інтегрованої системи вирощування плодів (не токсичні для корисної фауни).

Одразу після закінчення цвітіння проводять обприскування системними фунгіцидами: хорус або топсином-М з додаванням препарату конфідор максі.

Через 10-12 днів після цвітіння проводять обприскування баковою сумішшю стробі з скором проти парші і борошнистої роси. При високій чисельності кліщів обприскують акарицидами енвідор, рімон та ін., або біологічним препаратом актофіт.

За наявності опадів через кожні 12-14 днів обприскують фунгіцидами: косайд, дітна М-45, імпакт, топсіон-М тв. ін.

У першій декаді серпня, за наявності опадів, слід обприскувати зимові сорти яблуні топсіном-М. Це не тільки захищає плоди від ураження паршею, а й покращує збереженість плодів під час зберігання.

Високий ефект дає поєднання фунгіцидів та інсектицидів під час захисту яблуневого саду від ураження збудниками хвороб та пошкодження шкідниками з чергуванням контактних та системних фунгіцидів, що належать до різних хімічних груп.

Метеликів яблуневої плодожерки в літній період відловлюють за допомогою феромонних пасток, а на присадибних ділянках – з допомогою ловчих коритець з патокою, компотом, хлібним квасом і іншими пахучими приманками. Після збору врожаю стовбури дерев очищають від верхнього відмерлого шару кори, в якому ховаються шкідники. Всі пошкоджені, гнилі та муміфіковані плоди збирають і знищують. Спалюють також все сміття і залишки пакувального матеріалу, в якому можуть знаходитися шкідники і збудники хвороб.

Слива та алича

Захист насаджень сливи та крупноплідної аличі розпочинають у квітні – травні (у фазу відокремлення бутонів) обприскуванням одним із мідьвмісних препаратів. Якщо в цей час спостерігається велика кількість шкідників: попелиць, пильщиків, кліщів, листогризучих гусениць, травневих хрущів, то обприскування проводять одним з інсектицидів – каліпсо, моспілан, конфідор максі.

У кінці цвітіння культури розвішують феромонні пастки або гумові кільця, просочені атрактантом сливової плодожерки для встановлення її чисельності та періоду льоту.

Через 5 днів після закінчення цвітіння проводять обприскування хорусом або одним із мідьвмісних препаратів проти клястероспоріозу і моніліозу. При необхідності додають інсектициди проти шкідників.

Під час відродження гусениць другого покоління сливової плодожерки розвішують гумові кільця ПАК-1К. А при великій кількості шкідника пізні сорти сливи обприскують інсектицидами.

При масовій появі кліщів у період вегетації проводять обприскування біологічними препаратами (акт офіт та ін.)

Через 20 днів після закінчення цвітіння сливи слід вирізувати і спалювати гілки, уражені моніліозом. Доцільно вирощувати сорти слив, стійкі до грибкових хвороб та шарки.

Вишня та черешня

На вишні і черешні перше обприскування мідьвмісним препаратом (чемпіон, медян екстра) проводять на початку розпускання бруньок у фазу “зелений конус”.

Під час висування і відокремлення бутонів, проти попелиць, довгоносиків, листогризучих гусениць проводять обприскування енжіо, каліпсо з додаванням чемпіон проти хвороб.

Відразу після закінчення цвітіння проти кокомікозу, плямистостей листків, плодової гнилі проводять обприскування топсін-М, хорус. При наявності шкідників додають вище перелічені інсектициди.

Через 8-10 днів після попереднього обприскування проти кокомікозу, плодової гнилі, клястероспоріозу та інших хвороб застосовують хорус.

Через 12 днів після початку льоту вишневої мухи (орієнтовно початок цвітіння білої акації) обприскування проводять інсектицидами золон або каліпсо з додаванням топазу проти хвороб.

Після збирання врожаю і ще раз через 12-14 днів (при наявності хвороб і шкідників) обприскування проводять мідьовмісними препаратами з додаванням інсектицидів (золон або інших дозволених препаратів).

При масовій появі кліщів у період вегетації проводять обприскування біологічними препаратами (актофіт та ін.).

Кущові ягідники

На кущових ягідниках (смородина, порічка, аґрус) до розпускання бруньок (в період спокою ) в боротьбі з основними шкідниками і хворобами згрібають і спалюють листя, перекопують під кущами, обрізують верхівки пагонів, уражені борошнистою росою та гілки зі склівкою, видаляють пошкоджені кліщем бруньки.

Перед цвітінням культур проти смородинової галиці, пильщика, брунькової молі, листокруток, попелиць застосовують актеллік, проти брунькового кліща – енвідор; проти, антракнозу, бокальчастої іржі, американської борошнистої роси – байлетон або топсін-М.

Після цвітіння проти комплексу хвороб обприскування проводять байлетоном, топсином-М або топазом.

Через 7-10 днів після закінчення цвітіння розвішують феромонні пастки для відлову смородинної склівки.

Після збирання врожаю проти пильщиків, попелиць застосовують актеллік з додаванням фунгіцидів проти хвороб. Проти павутинного кліща застосовують біологічний препарат актофіт.

У серпні на аґрусі (при наявності пильщиків) застосовують препарат актеллік.

Для отримання високопродуктивних насаджень кущових ягідників слід закладати оздоровленим садивним матеріалом і використовувати сорти стійкі до грибкових хвороб.

Суниця

У насадженнях суниці ранньою весною згрібають та спалюють рослинні рештки, в яких можуть зимувати шкідники та збудники хвороб.

У квітні на початку відростання листя проводять обприскування одним із мідьвмісних препаратів або хорусом проти білої і бурої плямистостей, борошнистої роси, сірої гнилі.

Перед цвітінням суниці, при наявності великої кількості сунично-малинового довгоносика, кропивного довгоносика, пильщиків, суничного прозорого кліща, суничної листокрутки проводять обприскування актелліком з додаванням проти хвороб: байлетон, світч або топаз.

Після збирання врожаю проти комплексу шкідників проводять обприскування актелліком з додаванням одного з вище перелічених фунгіцидів проти хвороб.

При сильному зараженні насаджень суничним прозорим та звичайним павутинним кліщами, плямистостями, борошнистою росою допускається скошування листя з наступним їх вивезенням з плантації зразу ж після збирання врожаю.

Захист маточників суниці від кліщів, листокруток, довгоносиків, пильщиків можна проводити з допомогою препаратів енвідор, аполло, ніссоран.

Для отримання високопродуктивних насаджень суниці із низьким пестицид ним навантаженням слід вирощувати сорти з високою стійкістю до кліщів та грибкових хвороб.

На присадибних ділянках для відлякування шкідливих комах доцільно вирощувати рослини-репеленти: петунію, чорнобривці, нагідки, огіркову траву, настурцію, м’яту.

 

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН